ІСТОРІЯ СЕЛА КРУТА СЛОБОДА
Село Крута Слобода розташоване на Поліссі в північно – східній частині Рівненської області на схилястій рівнині, за 15 км від районного центру і за 3 км від залізничної станції Томашгород. За народними переказами с. Крута Слобода виникло в 1905 році, в зв’язку з будівництвом залізничної дороги Київ – Ковель. Перші поселення з’явилися на крутих берегах річки Майдан. Від цього і походить назва села – Крута Слобода. Назва села не змінювалася. Жителі тогочасного села були кріпаками. Колишня поміщицька економія знаходилася за 3 км в селі Червона Грядка. Управляючим був поміщик Гіс Томаш. Згодом від його імені пішла назва селища Томашгород. На прилеглих до села землях були хутори: Збольня, Паке, Глинища, Гора, Яблунне, які були приєднані до села. До Жовтневої революції селяни працювали по 14 – 16 годин в день. Оплата була 30 – 50 коп. Радянську владу в селі було проголошено в 1918 році. За польської окупації 1937 року на каменоломнях, що належали інженерно – будівельному товариству, відбувся страйк. 17 вересня 1939 року були утворені перші органи радянської влади. Відбулася конфіскація поміщицької землі та націоналізація підприємств. В результаті розкуркулення і перенесення хуторів в село в 1947 році було створено колгосп ім. Дзержинського. Першим головою колгоспу був Кононенко, після нього головою колгоспу працювали Кінах, Жмура А.І., Салімонова Н.Й.. В колгоспі було розвинуте м'ясо – молочне тваринництво і льонарство. Всі роботи в колгоспі виконувалися вручну. Не було жодного автомобіля чи трактора. Активну участь в житті колгоспу брали Стрілець Савелій Давидович, Щерба Адам Миколайович, Тимощук Іван, Тимочко Катерина, Тимощук Хома В, Стрілець Іван В, Гнатюк Степан С, Стрілець Василь, Щерба Дмитро, Гнатюк Одарка, Смицька Півонія Прокопівна, Чухаль Тамара, Тимощук Трохим, Бодак Марфа, Михайлицька Параскева, Петрова Раїса Володимирівна. В 1960 році колгосп ліквідували в зв’язку з тим, що кам’янистий грунт був не родючий. Під час Великої Вітчизняної війни населений пункт не оборонявся. Евакуація населення не проводилась. Окуповане село було 24 червня 1941 року. Здійснювались грабежі, вбивства. Працездатне населення вивозили до Німеччини. Все населення активно допомагало фронту. Визволене село було 2 січня 1944 року. Частина населення брала активну участь у партизанському русі. Підривали залізничну колію з німецькими ешелонами. Багато сімей євреїв, які проживали в селі, було розстріляно. Після визволення села більшість населення взяло активну участь у подальшому вигнанні німецьких окупантів. Серед них Івченко Василь Васильович. Не повернулися з Великої Вітчизняної війни в село 27 чоловік. В 1947 році в селі було створено сільську раду. У 1953 році головою був Сахневич Степан Омелянович, секретарем – Стрілець Анастасія Трохимівна. Згодом сільська рада була перенесена до Томашгорода. В 1946 – 47 роках була створена початкова школа. Першими вчителями були Чайковська Валентина Пилипівна, Пальчиковська Галина, Тимощук Любов Федорівна. Діти були різного віку. Осередком культури був клуб. Він знаходився в хаті Винедори. Зав- клубом був Стрілець Іван Васильович. Новий сільський клуб був збудований в 1961 році. Зараз село росте і розбудовується. На даний час в селі функціонує школа, працює клуб, бібліотека, поштове відділення, ФАП, 2 магазини. Окрасою села є православна церква Святого Георгія Побідоносця. Село розширюється, будуються нові будинки. Діди й прадіди були працьовитими людьми. Вони жили й працювали, ростили дітей, все робили за заповідями Божими. Односельці не ворогували між собою, жили дружною громадою, ділили радості й печалі. Чудові люди живуть і сьогодні у Крутій Слободі, вони завжди раді гостям.
